UA

+38 (0432) 555 053

UA

+38 (0432) 555 053

Види мінеральних добрив

Автор Альфагро — В Категорії Добрива — 12.10.2017

12

Жов
2017

Згідно зі світовою статистикою використання сільськогосподарських земельних ресурсів, близько третини обсягів збільшення врожайності в західноєвропейських країнах і США аграрії досягають завдяки застосуванню мінеральних добрив.

Причому за прогнозами IFA (Всесвітній союз виробників і реалізаторів мінеральних добрив) попит в найближчі 2 роки виросте до 200 млн тонн на рік. Така тенденція зберігається завдяки хорошим цінам на олійні, а також зернові культури, хороша врожайність яких стимулюється за допомогою мінеральних добрив.

Склад мінеральних добрив

Цей вид добрив відноситься до з’єднань неорганічного походження, до складу яких включені всі поживні компоненти життєво необхідні для рослин. Їх відмітна властивість полягає в тому, що вони можуть містити хімічні речовини вузького спрямування. Найбільш поширені однокомпонентні добрива, насичені одним компонентом харчування (наприклад, фосфором або азотом).

Існують і багатокомпонентні (комплексні) склади, що містять кілька ключових поживних компонентів (наприклад, K, P і N). Вибір конкретного добрива ґрунтується на характеристиках грунту і результаті, якого необхідно досягти.

Інакше мінеральні добрива можна назвати підгодівлею швидкої дії. У них входять елементи, що не володіють вуглецевою структурою. Їх склад – це переважно метали і їх різні варіації у вигляді солей, оксидів і кислот.

У чому відмінність органічних добрив від мінеральних

Мінеральні добрива одержують хімічним способом, в той час як органічні є продуктом життєдіяльності або останками живих істот (птахи, тварини, черви, комахи і т.п.). Відрізняються вони не тільки за складом і структурою, а й ступенем впливу. Через високу концентрацію хімічних елементів мінеральні добрива діють активніше і швидше, а за обсягом їх потрібно порівняно менше.

Дія органічних добрив протікає повільніше, тому результат внесення видно тільки після тривалого часу. За своїм складом вони є комплексними, оскільки містять широкий спектр поживних речовин і здатні істотно підвищити родючі властивості ґрунту. Органіка поліпшує фізичні характеристики грунту, роблячи її більш пухкою і вологоємкою. До її недоліків слід віднести високу вартість транспортування і внесення.

При грунтовому живленні рослинами використовуються, перш за все, мінеральні солі. Тому суперфосфат, карбамід, KCl і переважна більшість інших складів включають життєво важливі для рослини елементи саме в тій формі, в якій вони швидше за все засвоюються. За допомогою мінеральних добрив можна порівняно швидко відновити недолік певного хімічного елемента. Крім іншого, вони дешеві у виготовленні і досить прості у внесенні.

Застосування мінеральних добрив

Слід пам’ятати, що кожен окремий склад підібраний з різних елементів і володіє різною концентрацією, тому обов’язково потрібно враховувати рекомендовані виробником норми і час внесення. Від дотримання цих правил безпосередньо залежить ефективність використання, оскільки тривале застосування великих доз мінеральних добрив негативно впливає на біологічну рівновагу і мікропроцеси в грунті.

Розрахунок необхідної кількості добрив проводиться з урахуванням вже наявних в грунті хімічних елементів, обсягів внесеної раніше органіки і виду удобрюваної культури. Так, на супіщаних, дерново-підзолистих, а також суглинних грунтах потрібно більше K, ніж N та P. Якщо порівнювати суглинні грунти з супіщаними, то в останніх загальний обсяг поживних компонентів може бути більше приблизно в 1,5 рази.

Що стосується чорноземів, найбільш поширених в Україні, то вони вимагають підвищеного вмісту фосфору. На торфовищах, в більшості випадків, знижують концентрацію азоту, а частку калію навпаки – підвищують.

разбрасыватель удобрений в статье

Не варто забувати і про вплив опадів. Наприклад, в піщаних і супіщаних грунтах азотні елементи досить інтенсивно вимиваються після випадання рясних опадів, що негативно відбивається на розвитку рослин. У цій ситуації без азотних добрив не обійтися, але вносити їх потрібно вчасно – до стадії цвітіння, до того як ряди не почнуть змикатися.

Якщо планується застосування різних видів добрив, то слід дотримуватися таких правил:

  1. Фосфорні і азотні сполуки можна змішувати виключно в тому випадку, якщо вони знаходяться в гранульованому вигляді. В інших ситуаціях вони вносяться роздільно.
  2. Калійні добрива завжди вносяться окремо.

Не секрет, що в результаті внесення органічних добрив значно активізується розмноження мікробів-антагоністів, які звільняють грунт від фітопатогенних організмів, тому їх краще застосовувати разом з мінеральними. Наприклад, якщо це картопля, внесення здійснюється врозкид до оранки або в ряди під час посадки.

Правильне дозування добрив має вкрай важливе значення, так як якщо внести занадто багато азоту, то можна знизити стійкість культури до хвороб. Оптимальне дозування фосфору, якщо вносити його разом з азотом і калієм, знижує негативну дію азоту і позитивно впливає на прискорення дозрівання.

Класифікація мінеральних добрив


Класифікация здійснюється за трьома параметрами.

За наявністю поживних компонентів в складі:

  • односкладні (азотні, калійні та ін.);
  • комплексні, багатоскладові (калійна селітра, діаммофоска і ін.).

За агрегатним (фізичним) станом:

  • в рідкій формі (наприклад, аміачна вода);
  • тверді (нітрат натрію);
  • в газоподібному стані (діоксид вуглецю).

Тверді добрива класифікуються на:

  • гранульовані (розмір часток >1 мм);
  • порошкоподібні (розмір часток <1 мм);
  • кристалічні (розмір часток >0,5 мм).

Щоб скачати каталог Альфагро натисніть кнопку:

Внесення мінеральних добрив

Азотомісткі добрива виробляються на основі отримання синтетичного аміаку з трьох складових: повітря, N і H в молекулярній формі. Найбільше вони необхідні рослинам на початковому етапі розвитку, коли відбувається нарощування листя. Азотні добрива випускаються в чотирьох основних формах: амонійна, нітратна, амонійно-нітратна і амідна (сечовина).

Амонійне добриво перед використанням слід розмішувати з вапном. Воно відрізняється поганою розчинністю, тому його краще застосовувати восени. Нітратна форма є за своїми параметрами лужною, тому рекомендується до внесення в ґрунти з кислотністю вище середнього. Вносити натрієву або кальцієву селітру можна в будь-який час, крім зими, але маленькими дозами. При перевищенні дозування в плодах підвищується вміст нітратів, небезпечних для організму.

Амонійно-нітратне добриво добре проникає в грунт і швидко засвоюється рослинністю. Його особливість полягає в можливості внесення навіть в непрогрітий грунт. Аміачна селітра розтоплює сніг, проникаючи безпосередньо в грунт. Сечовина використовується з додаванням вапна. У вигляді рідкої підгодівлі засвоєння азоту проходить набагато краще. Вносити її слід на глибину росту коренів, оскільки на поверхні землі велика частина азоту розчиняється.

Калійні добрива позитивно впливають на накопичення в організмі рослин цукру і крохмалю; сприяють підвищенню стійкості до хвороб і поганих погодних умов. Сірчанокислий калій можна вносити в будь-який час і для будь-яких культур, оскільки він не містить шкідливих домішок. Хлористим калієм оптимально удобрювати грунт восени, щоб був запас часу на вимивання шкідливих речовин.

Фосфорні підгодівлі особливо потрібні на стадії цвітіння і плодоношення. У цій групі найбільшим попитом користується фосфоритне борошно. Фосфор найбільш ефективний при взаємодії з кислотою, тому вноситься в кислотні грунти.

Внесення може здійснюватися кореневим або позакореневим способом. При кореневому методі добрива в сухому або розчинному вигляді вносяться в грунт, а позакореневе здійснюється через обприскування вегетативних елементів рослини.

Вартість мінеральних добрив

У минулі роки спостерігався різкий стрибок цін, що вплинув на зниження попиту на мінеральні добрива. Згідно з даними Мінагрополітики України, в період 2013-2015 рр. ціна азотних добрив збільшилася більш ніж в 3 рази – з 3420 грн/т до 11502 грн/т, а калійних більш ніж в 2 рази – з 2600 грн/т до 5300 грн/т. Крім падіння національної валюти, до причин такої негативної динаміки можна віднести наступні фактори:

  • недоступність кредитування;
  • закриття великих виробничих потужностей;
  • зростання цін на сировину та енергоносії.

В даний час вартість аміачної селітри в середньому становить близько 7700 грн/т, хлористого калію – приблизно 9000 грн/т, фосфоритного борошна – 8900 грн/т. Аналіз результатів застосування мінеральних добрив для такої культури як цукровий буряк в 2014 році показав наступні коефіцієнти окупності:

  • врожаєм – 1,95;
  • доходом – 34,45;
  • прибутком – 5,23.

Найкращі показники окупності показує підгодівля соняшнику, хоча якщо брати з розрахунку на гектар, то найбільше вноситься підгодівлі для картоплі.

Демонстрація роботи причепа-розкидача Organic Trucks